Дорога в совершенство

Перша думка (всі ми грішні) зловтішна: а не зраджуй. Двічі зрадив своїх побратимів-унсовців, потім зрадив Ющенка, у міліції порядок не навів, катюг і хабарників не покарав - ось і отримав. Все закономірно.
Друга думка: Тимошенко ось-ось заарештують. Дівчина Ганна Донець сидить в ІТТ за посмажену не в тому місці яєчню, яка ні людям, ні майну жодної шкоди не заподіяла.
Совок повертається, друзі мої. Хтось там за ним сумував, бо думав, що "отримають" лише олігархи і націоналісти? Ні, любі мої, отримають усі.

П’єса така радянська була - у дівчини-комсомольського керівника серйозні неприємності, хочуть виключати з комсомолу і звідусіль виганяти - за те, що вона, коли діти взимку промочили ноги, порвала гасло з "червоного куточку" їм на портянки. Врешті-решт її врятувало те, що то було не комуністичне гасло, а привітання учасникам якоїсь олімпіади, що давно минула. Але ніхто розбиратися не хотів.
Ну що, згадали, як тоді було?

Вертаючись до Луценка - це пробна куля. Спочатку взялися за просто екс-міністрів. Потім - за екс-міністра-силовика. Наступною, вочевидь, має бути Тимошенко. Хоча мудрий Тарас Чорновіл і застеріг: "Якщо при Ющенку притягували до відповідальності дрібних чиновників, то при Януковичі почали міністрів і лякати Тимошенко. А це означає, що якщо так піде і далі, то у 2015 році в тюрму посадять Януковича. І він це дуже скоро зрозуміє".

Дві думки, які я хочу зараз донести:
1. Екс-Президент і екс-прем’єр-міністр повинні мати часткову недоторканість, тобто, не відповідати за скоєне ними під час перебування на посаді.
Інакше кримінальні переслідування стануть знаряддям політичної розправи і помсти.
Всі, хто працював при Совку на господарській роботі, або зараз займається бізнесом, знають: якщо будеш виконувати всі закони і приписи, тебе, можливо, і не посадять, але звільнять за невиконану роботу, якщо ти найманий працівник, а якщо бізнесмен - збанкрутуєш. Так вже наші закони складені. їх же не бізнесмени і не господарники писали, а чиновники і юристи.

ЗРОБИТИ ХОЧ ЩОСЬ, НІЧОГО ПРИ ЦЬОМУ НЕ ПОРУШУЮЧИ - НЕМОЖЛИВО. Тому БУДЬ-КОГО, ХТО МАВ ВЛАДУ І ОБОВ’ЯЗКИ, МОЖНА ПРИ БАЖАННІ ПОСАДИТИ.

2. Головний демократичний постулат про рівність всіх перед законом - хибний у корені. Наприклад, екс-прем’єра саджати не можна, що б він не накоїв. ІНАКШЕ ЛЮДИ ЗАЛИШАТЬСЯ БЕЗ ЗАХИСТУ. Бо немає на владу управи, крім опозиції.
Та й несправедливо це просто - хіба нинішні чільники вкрали менше, ніж попередні? А ще ж до кінця не допрацювали.
Взагалі, будь-якого керівника вищої ланки треба оцінювати лише за одним показником: чи зростає в результаті його діяльності добробут людей. Якщо ні - гнати в три шиї, хоч краде він, хоч не краде. Але саджати не можна.