Дорога в совершенство

Чисто випадково через пошту заліз на свій старий ЖЖ і відчув різнобарвні емоції. Дійсно прикольно читати запис двохрічної давнини і не вірити, що це написав ти. Навіть похіхікав з себе моментами))) але як би там не було в мене відбулася тисяча і одна зміна в житті і написати є про що.
Почну з подій самих останніх) Учора вночі тільки-но приїхав з походу по Карпатьським горам. Маю вам сказати - "ліпше гір, можуть бути лише гори на яких ти ще не був". Незабутнє відчуття коли ти стоїш на висоті дві тисячі метрів, дивишся униз і розумієш, що ти своїми ногами сам пройшов весь цей шлях (по дорозі викуривши півпачки сигарет і думаючи "ну і чьо поперся сюди?")). Усім раджу - якщо ви хочете відпочити влітку, то не обов'язково одразу думати про море-пляж-коктейль-дєвочкі(мальчікі), а можна відправитися на гори і окрім відпочинку душею, випробувати свої фізичні можливості та побути на самоті з природою та друзями.
А тепер по черзі. Почалося все два тижні тому, коли на моїх друзів найшли істерічні напади "Льоха, ну поєхалі хоть куда-то, хоть щас" і так кожен день. Мені було і впадло і ліньки і взагалі, але льод дал трєщіну)) Було 3 ідеї - Казантіп, Кримскькі гори, Карпатьськи гори. Перші дві ідеї забулися якось самі собою. \\хочу на Казань, наступного року поїду точно, лопну, але поїду\\ Зупинилися на Карпатах, в гугл ірзі намалювали собі шлях, подивилися на погоду, громогласно заявили "Пофіг на дождь, чьо ми в танкє нє горєлі" і відправилися в дорогу. \\відчуваю що за один раз все не опишу, бо змучений шалено\\ З Камянця (я зараз вдома в себе, в Кам'янці-Подільскому) поїхали на Чернівці сидячи на сумках, бо місць не було. Але настрій вище фарватера і нікого це не бетнежило. Плюс до цього мені активно впала на вуха молода жіночка і явно хотіла від мене чогось, а я морозився як тонущий Дікапріо в Тітаніку.))) В Чернівцях нам прийшлося заночувати, і як же тут не випити по чарочці за гарний відпочинок. Допилися до того, що забувся там запасний комплект батарейок до ліхтарика та фотоапарат. О, як я кляв себе за це!!! Правда пару фоток зробив на телефон - обов'язково покажу. Так от на наступний день ми відправились до Верховини, а звідти пішачком до Говерли. Крім дощу нічого цікавого не було. Хоча ні, брешу. У підніжжя Говерли дуже великі проблеми за зв'язком, а простіше його там просто немає. Але ж я своїм пообіцяв подзвонити, так уявіть собі картину - 9-10 година вечора, ліс, темніє вже нормально, а там блукає тінь з телефоном і великим "кінджялом" - то підніметься на метео станцію, то залізе на дерево і при цьому голосно матюкається))). Правда нічого таким чином і не знайшов. Але зараз відкрию вам таємницю - хто буде йти зі сторони Ворохти на Говерлу, то в туристичній базі для "підмажорків", що не можуть ночувати під відкритим небом, на другому поверсі в їдальні, за самим крайнім вікном зліва можливо зловити одну похибку зв'язку. Люди звичайно жахалися блукающого "чуда-юда з ножичком" по базі, але смс я відправив і довольний собою ліг спати. \\так, змучився я трохи. Пізніше допишу історію, а зараз піду дивитися "Еврику")) Так що, ту бі контінюєд\\

А ще, якщо комусь цікаво, прошу коментувати)

Вам это будет интересно!

Последние новости