Дорога в совершенство

В попередніх постах вже звучала фраза про працьовитість українського народу. Сьогодні хочу представити кілька фотофактів. Це не критика, - це просто розвіювання міфу про українців, як супер працьовиту націю.

Особливо яскраві фото виходять на фоні підготовки до ЄВРО-2012 при ремонті доріг, прокладенні комунікацій.

 

Цим людям пофігу терміни здачі об’єкта, їх вигляд в очах оточуючих, відповідальність, і вже, ну дуже глобально – імідж…
Та навіщо брати державні замовлення?
Давайте візьмімо будівництво готелів всесвітньо відомих мереж. Скільки разів переносилося відкриття Ібіса, на скільки перенесеться відкриття Хілтона? Знаєте причину?

Причина в тому, що «Работу надо беречь!».
Це яскраве неписане правило повідав мені один просторобочий при ремонті Укрсоцбанка. Колись довелося мені потрапити на «стройку» і робочий, сам того не підозрюючи, відкрив мені істину! Ось і все! «Работу надо беречь!» Робіть, що хочете – є така частина людей, які по іншому не можуть. Але попробуйте поспілкуватися з ними – суцільне розстройство. Всім недовольні, всіх критикують. Це така когорта.
Але знаєте що? Мені здається, що ми маємо бути їм вдячними.
Якби не вони, деяка частина робота не виконувалася би взагалі. Бо хто з нас хоче варитися в цій каші? Ніхто!!! Особисто я не хочу. І цей вислів пояснює чому:

Крыша над головой часто не позволяет людям расти. (Станислав Ежи Лец)
 
Цей пост не покликаний критикувати когось за його роботу.
Основна мета – закликати дивитися тільки на себе і робити свою роботу GOOD!
Чим би Ви не займалися! Можна розширити цей заклик до: Будьте собою! Робіть свою роботу!
Один промовистий факт трапився зі мною в далекому 2004 році під час перебування у Штатах. Не таємниця, що я працював в парку розваг Six Flags.
Працював в системі Catering, обслуговував пікніки. Робив свою рабатьонку.
Все мене, тодішнього студента, влаштовувало! Я працював не як офіціант, але як обслуговуючий: стоять собі гамбургери, хот-доги, кури і т.д., а я слідкую, щоб вони не закінчувалися. Принести/віднести, оформити – ось за що я був старшОй))). Так от: ми були штатними працівниками і отримували свою винагороду, чайових не брали і не отримували. Але одного разу мені намагалися дати 10 баксів як подяку за роботу. Було так приємно, що людина хотіла висловити подяку просто за те, що я роблю ma job!
Традиційно вважати, що найгірша робота прибиральника. Але, правда ж, приємніше бачити того самого прибиральника веселого та життєрадісного, ніж злого, похмурого, як унылое говно. А чого він, як унылое говно? В більшості випадків тому, що напрягає робота. Чого напрягає робота? Далі продовжувати не буду.

Приємно, коли тебе оточують добрі, життєрадісні, позитивні люди. І не важливо, хто вони за професією!

То чого ми самі так не робимо?

Вам это будет интересно!

Последние новости