Дорога в совершенство

Давненько щось не писав сюди нічого; ну то сьогодні це спробую виправити.

Так от: на початку травня, як і очікувалося, їздив у Каліфорнію, на конференцію. Конференція пов"язана з комп"ютерами, тому про неї промовчу. А от міста, Сан Хосе і Сан Франціско, мабуть заслуговують на коротеньку згадку.
Сан Хосе мені чомусь нагадував Торонто, у якому живу, що є дивно, бо ні пальм, ні схилів гір у кінці вулиць у останньому не побачиш. Сан Хосе виглядало гарним, досить спокійним, але якимось трохи заклопотаним - як Торонто. А ще у Сан Хосе було тепло (уявіть кошенятко, яке лежить на спинці і гріє своє пузико на сонці; так от: саме так тепло там було).

Сан Франціско.
Сан Франціско. Місто про яке стільки чув і яке давненько вже хотів побачити на власні очі. Місто хіппі, скупчення талановитих людей, Алькатраз, Тихий Океан, вулиці які йдуть стрімко вниз і кабельні трамваї, які по них підіймаються вгору.
Поїхав туди у останній день своєї подорожі. До речі, вперше за весь час проживання у Пн. Америці їхав потягом (!), з Сан Хосе до Сан Франціско. Було прохолодно, особливо вранці. Спочатку кілька хвилин посидів на лавичці біля якоїсь бібліотеки; скориставшись безкоштовним WiFi подивився на мапи, ще раз подумав, куди б податися, з чого почати, де б поїсти потім і з якою швидкістю рухатися, щоб змогти повернутися у Сан Хосе до 8-ї вечора...
Зрештою, вирішив рухатися спочатку на північ, потім на північний захід, у напрямку до знайомого багатьом Golden Gate Bridge. Пішки. Пройшов через декілька туристичних вуличок, повз ринок, до китайського міста (у Торонто Чайнатаун цікавіший :) ) Через російський район (брр, совком повіяло там). Далі вниз до затоки. Потім вздовж узбережжя до того мосту. Коливалася вода, облизуючи берег, діти гралися у ще холодному піску пляжів, кудлаті собаки щасливо виляли хвостиками через те що вони там.
Міст справді вражаючий. Довгий (більше 2 км), високий (більше 200 м над рівнем води), широкий (6 смуг для автомобілів + тротуари). І колір гарний! По один бік мосту - затока Сан Франціско, по інший - Тихий Океан. То я до того океану одразу і подався. Такого відчуття простору у мене не було давно: безкрайній простір у західному напрямку, і надзвичайно потужний вітер.
Потім потихеньку почав рухатися назад; іншими вуличками для різноманітності. Надзвичайно гарне місто. Купа квітів навколо, прибрані будиночки, чисті вулиці, ввічливі люди. З задоволенням повернуся туди якось.

Вам это будет интересно!

Последние новости