Дорога в совершенство

І так, Сьодня День Святого Валентина, і як на мене він був проста афігенний...Почну спочатку. І так- домовились ми вранці зустрітись з Яриком об 7-15 біля школи..скажу зразу- це афігенна рано, домовились, щоб піти бухати, оскільки у обох були причини. Припераюсь я з запізненням, а хлопцям вже до школи тре, прикрашать усьо, кароч вони мені грошики спихнули, я пачісал за налівоном...Припераю в школу, там усє такіє радосниє, прада нікого крім Учнівського самоврядування няма, але то пофіг... І так, прихожу, Яріку і Світлофору штампують якісь криляшки, у всіх на мордочках сирдечки- всьо міло)) Іа вааще як каралєва, вся така нарядна:) Кароч шось ми там поробили, і попхали в парашу піть)) Патом лазілі па всей школі і роздавали сердечки з циферками...Поясню, тєма в том, шо патом треба було знайти когось з такоюж циферкою, і потім йти в ЗАГС..от так мені попалось сердечко з номером 93..
Кароч вже маємо йти на урок, тут до мене біжить Іа, вся така радісна, і каже, шоб я був ведучим, я одбрикуюсь, в кінці-кінців мене вмовляють...і так, йдемо до Костенки, і вона, як мій любий вчитель, починає всіх матюкать і казать:" нікакой рєпєтіциі!!! Теорія ймовірності, вашу мать!!!" Кароч шось папісалі, звалили на репетицію(Більше на уроках я не був) Там було весело!!!! Кароч шось ржали, патом бісились, апять ржали, і знову по кругу...Єдиний момент, котрий мене сильно заінтригував..це було коли Яна вручила мені валентинку, з цікавим текстом, мені було реально приємно..але досі не знаю, чи правильно я її зрозумів...Абідна, шо я завтикав Валжнтінку для неї... Ще був якийсь невідомий автор, але він не зізнався...Кароч всі переви я бігав по школі, і шукав людину з номером 93(замітьте, не тільки дівчину, а саме людину, адже у нас не дивились, кому номерок дають, і хлопцю спокійно міг попастись хлопець) Кароч- я незнайшов...Потім заходжу в сталову, а там прям Мэндэльсон граэ, я в приколы пыдхожу, а там одружують...Ы першим Був Малиш, який одружувався з якимсь малим хлопцем))Патом Акінфак з якоюсь дівчиною...ну кароч бачу стоїть Рижа сумує...і таким жалібним голоском- не хочеш одружитись, я зжалився, написали у ню на серці з іншого боку 93, і папьорлі...народ почав ржать, але то фігня...шота палучілі сертіфікат, розписались, і тут фгодить мама, поченає реготати, і питає, а чом ти мамцю на своє весілля не покликав???Патом шота апять рєпєтірували, і тут залятає Свєтафор і арьот мнє, через 10 хвилин канцерт...я в ахуї, слов неннаю, вести як-ненаю...О, забув сказати, до того моменту, мені почіпили крила, намалювали на щоці серденько, а дівчата обцілували..кароч, падарвалісь ми...в мене ржачка напала, шота творім, нєразбєріха...все весело, я ще собі голос зірвав, а мну дві пісні співати, і вааще, я вєдушій! Ну виперся на сцену...Іа була просто супер, я наче теж непогано, паржалі, всьо кльова, пашлі бухать...Кароч нас 17 чоловік, думаєм, як завжди- Тьольбін, і тока он, тут дзвонить Надєєв, і каже, айда у Флору в Віп, ну ми і папьорлі...кароч було дуже весело, хтось з наших вибив скло шаром, з нас скачали 120 грн...патом пшлі на Тельбін дапівать...і тока там я замітив, шо добра дівчинка Лжна, скинула мені у портф відкриту горілку і огірці...тепер у мну всьо в горілці і Расоолі...ета Жопа....Кароч- на цей момент- це мій кращий день Святого Валентина!!! Жаль тока Мароза ні було, хворіє падло..ну ніччо ми з ним аддєльна пажрьом...

Вам это будет интересно!

Последние новости